Робота з батьками

Загальношкільні батьківські збори на тему "Використання оптимальних форм та методів співпраці педагогів та батьків для забезпечення результативного навчання і виховання, формування всебічно розвиненої особистості в умовах сьогодення"

/Files/images/козацькому роду.png/Files/images/робота з батьками 5а.png/Files/images/робота з батьками 1б.png/Files/images/від проголошення незалежності.png

План роботи батьківського всеобучу

Загальношкільні батьківські збори на тему:
“Використання оптимальних форм та методів співпраці педагогів та батьків для забезпечення результативного навчання і виховання, формування всебічно розвиненої особистості в умовах сьогодення”

Батьківські збори на тему:

«Використання оптимальних форм та методів співпраці педагогів та батьків для забезпечення результативного навчання і виховання,формування всебічно розвиненої особистості в умовах сьогодення»

Доповідь 1

Усі ми, батьки, бажаємо виростити свою дитину щасливою, розумною, щоб вона обрала правильну дорогу в життя, зуміла самореалізуватися.Вдома дитина веде себе по-одному, а потрапляє у школу, у колектив, тут вона повинна дотримуватися певних правил, виконувати різні вимоги. Це служить вихованню волі, умінню жити серед людей.Батьки проводять багато часу на роботу. Здається, головне для них – дитину нагодувати, одягнути, створити певні умови, а часу для того, щоб поговорити з дитиною про те, що робиться в її душі не вистачає.А психологи стверджують для того щоб дитина почувала себе щасливою, потрібно сім разів протягом дня погладити її по голові, обійняти, поплескати по плечу, підбадьорити, тобто через тілесний дотик підтвердити: «Я люблю тебе!».Вчителі і батьки прагнуть зробити усе можливе, щоб навчання школярів було успішним, щоб кожна дитина досягла більш високих результатів. Адже навчання – це найважливіший обов’язок дітей.Батьки повинні проявити інтерес до всіх дітей шкільного дня, до розповіді дитини про те, що відбувалося в класі, що пояснювали вчителі на уроці, що задали додому, як оцінили роботу учня.Під час таких бесід батьки бачать, які предмети добре засвоюються, а які – викликають труднощі у їхньої дитини, і можуть разом з вчителями знайти вихід і допомогти їй.Дитяча лінь, не ретельність, і не обов’язковість відразу ж впадають в око і якщо вчасно не звернути увагу на систематичні недоробки при виконанні домашнього завдання це може призвести до відставання.Всі ми хочемо щоб дитина добре вчилася. Але чи може вона це? Чи не є наші вимоги завищеними? Від чого це залежить? Чи не забагато питань? Давайте разом поміркуємо. Адже ми передаємо дитині в генах не тільки колір волосся і форму очей але й природні додатки, на базі яких розвиваються здібності до якихось видів діяльності, виявляється що низькі успіхи з певного предмету є не провиною дитини, а її лихом, спадково переданим, тому успіхи дитини залежать і від батьків і від того, як вони організували підготовку дитини до школи, від їхньої допомоги в перші дні навчання і контролю за подальшим навчанням.Деякі батьки припускаються помилки потураючи дітям у виборі улюблених та неулюблених предметів, мовляв, тобі синку, майбутньому лікарю чи податківцю не потрібна література чи географія.Знання потрібні і для багатого, всебічного, щасливого духовного життя, не пов’язаного з працею. Не бійтеся, того, що нашим дітям важко навчитися, слід боятися, коли їм занадто легко.

Доповідь 2

"Що заважає і що допомагає дитині навчатися?"

Хто хоче працювати, шукає можливості, хто не хоче — шукає причини.

Е. Маккензі.

Цей відомий афоризм можна перефразувати і для учнів: "Хто хоче вчитися, той шукає можливості, хто не хоче - шукає причини".

Що з заважає сучасній дитині вчитися.

- Думки самих досить цікаві та оригінальні.

Чи цікаво вам почути, як самі учні визначають чинники, які заважають їх вчитися?

Ось які причини переважали:1. Лінь. 2. Інтернет (соціальні мережі)3. Комп'ютер і телевізор. З 4 по 7 місце вказані такі причини. 4. Телефон.5. Певні риси характеру (неуважність, незібраність, нерішучість)6. Друзі. 7. Надмірні навчальні навантаження

Давайте коротенько зупинимося на найпоширеніших причинах.

Причина 1. Зниження цінності освіти у суспільстві

Сьогоднішні діти часто не хочуть вчитися з дуже простої причини: вони зовсім не знають, для чого це потрібно. Вони живуть в іншій країні, при іншому суспільному ладі. Аргументи, що якось зачіпали нас, до них часто просто не доходять. Для сьогоднішніх дітей оголошення про те, що вони повинні вчитися, - пустий звук. Досить сумнівні і заяви про те, що, тільки навчаючись, можна добре влаштуватися в житті. Наші діти кожен день бачать людей, які коли і вчилися чому-небудь доброму, то явно робили це аж ніяк не в школі. І, тим не менше, ці люди чудово влаштовані в житті.

Порада 1. Так що ж робити? Єдиний вихід - кожен день, при кожному зручному випадку показувати, що знання, освіта роблять життя людини цікавішим, наповненим.

Причина 2. Конфлікти у школі

Іноді успішність страждає через конфлікти в школі. У середніх класах (5-8) це зустрічається особливо часто. Дитина претендує на роль лідера, але не має сил або здібностей вести за собою інших. Важко гарно вчитися, якщо переважна більшість учнів вчитися не хоче і дитину, яка може і хоче вчитися називають "заучкою", "ботаном" тощо.

Порада 2. Порушені взаємини в школі - це завжди спільна проблема учнів, вчителів та батьків, а не вина самої дитини. Тому батькам потрібно, головним чином, думати про те, як допомогти, а не про те, в чому можна звинуватити. Доречними будуть відверті довірливі розмови з учнем, звернення до класного керівника, психологічної служби.

Причина 3. Несформованість інтересу до навчання

Іноді причиною навчання нижче можливостей або навіть неуспішності є несформованість пізнавальних інтересів. Ні для кого не секрет, що сьогодні все більше дітей виростає, так і не взявши в руки книгу. Причина цього - сучасний темп життя і потік інформації. Все більша кількість інформації, особливо інформації актуальної для юнацтва, йде сьогодні через аудіо- та відеопродукцію, телевізор, а також через комп'ютер і комп'ютерні мережі. Це об'єктивна реальність, і з цим нічого не поробиш.

Змалку спостерігаючи за нескінченними погонями, здриганнями і падіннями, яким з безжурною постійністю піддаються сучасні мультяшнi герої, дитина не може читати книги, у яких події розвиваються повільно. Це для неї нудно.

Порада 3.Як боротися з таким станом речей і чи треба з ним боротися взагалі? Ось тут доведеться попрацювати. Для початку доведеться забути про комікси і журнали з наклейками. Читайтевголос малюку дитячу класику, привчаючи і до народних казок, дитячих оповідань, повістей.

Причина 4. Телевiзор і комп'ютер.

Користь чи шкода? Багато дітей дуже люблять дивитися телевізор або відеофільми, за якими можуть довго просиджувати годинами. Ще більш цікавими є розваги в мережі Інтернет. Як ставитися до цього? Тримати і не пускати чи, навпаки, надати подіям розвиватися своєю чергою, посилаючись на те, що у кожного покоління свої пісні?

Порада 4.

Для початку потрібно враховувати, з якою саме дитиною ми маємо справу. Скільки їй років, як справи зi здоров'ям (у першу чергу, стан зору та нервової системи)? Відповівши на всі ці питання, батьки виробляють для себе індивідуально прийнятну стратегію поводження з чудесами двадцятого століття і, по можливості, суворо її дотримуватимуться.

3 доповідь

Поради батькам

Як батькам заохотити дитину до навчання?

Перш за все, є те, чого робити не потрібно:

• Не потрібно залякувати і карати, цим ви прищепите дитині не любов до навчання, а страх перед вами.

• Не потрібно платити за гарне навчання - цим ви розвинете у дитини споживацьке ставлення до життя взагалі, і до вас зокрема.

• Не потрібно ставити умови і обмеження в категоричній формі - нічого, крім негативних емоцій у дитини це не викличе.

З іншого боку, потрібно і навіть необхідно:

• З самого дитинства заохотити дитину до постійного здобуття нових знань.

• Сприяти дитині в навчальному процесі, але не робити нічого за дитину.

• У випадку якщо є проблеми з вчителями, залагоджувати їх дипломатично.

• У разі проблем з однолітками в школі, намагатися вирішити їх разом з дитиною.

• Пояснити дитині, наскільки важливий результат отримання знань.

І, нарешті, батькам необхідно пам’ятати, що життя людини не може складатися тільки з роботи і навчання, навіть якщо цій людині всього сім, дванадцять чи п’ятнадцять років.

Як свідчить практика, не кожен учитель, навіть достатньо кваліфікований, уміє співпрацювати з батьками учнів. Досить часто педагоги, які прекрасно володіють навчальним матеріалом і методикою його викладання, демонструють педагогічну майстерність, стають безпорадними, розгубленими у спілкуванні з батьками, не вміють встановити з ними контакт, педагогічну взаємодію.

4 доповідь

Роботу з родинами учнів учителі вважають однією із найважчих функцій професійної діяльності (87,3 % опитаних учителів-класоводів початкової школи).
У чому ж полягають ці труднощі ? Вчителі наголошують на тому, що особливо важко з'ясувати загальну спрямованість сім'ї, характер стосунків між членами родини, для деяких учителів на заваді стає з'ясування особливостей взаємин між батьками і дітьми, інтересів і захоплень сім'ї.

Чому так важко багатьом учителям-професіоналам працювати з родинами учнів? Які особистісні риси та професійні якості мають бути притаманні вчителеві, аби він успішно здійснював цю роботу? Безумовно, успіх взаємодії з батьками насамперед залежить від рівня педагогічної майстерності вчителя, володіння навичками діагностичної методики, які формуються поступово. У процесі професійної діяльності вчитель набуває педагогічних умінь і навичок. Вихователь має бути добре вихований сам, мати знання, павички щодо організації та проведення виховної роботи.

Успіх роботи з батьками учнів залежить також від уміння педагога встановлювати з ними контакт, без якого не може бути й мови про взаємодію у вихованні дітей, таким чином, особливого значення набуває комунікативна діяльність учителя, його здатність до спілкування з дорослими. В основі спілкування батька, матері та педагога має бути взаємна зацікавленість долею дитини, результатами її виховання і навчання. Кожна сім'я, безперечно, має свої проблеми у вихованні, особливо в його методиці. Якщо батько й мати відчувають, що педагог прагне зрозуміти їх, вони позитивно сприймають його рекомендації, паради і настанови.
Надзвичайно важливим аспектом спілкування, на наше переконання, є вміння вчителя вислуховувати батьків, їхні проблеми та успіхи у вихованні дітей, виявляти найкритичніші моменти сімейного виховання і коли треба - прийти на допомогу. Створення толерантних особистісних взаємин між учителями і батьками стає основою для розвитку їхньої подальшої співпраці не лише з питань успішності та старанності їхньої дитини, а й переосмислення батьками свого способу життя, установок, позицій у ставленні до своїх дітей.

Кiлькiсть переглядiв: 510

Коментарi