• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Кабінет психологічної служби
• Калейдоскоп подій

16.02.2022

Шахрайство не забавка!

"Як розпізнати шахраїв у соціальних мережах" про це учням нашого закладу розповіла практичний психолог Червінська Ірина. Дякуємо департаменту кіберполіції за наданий матеріал по даній темі.

20.01.2022

10 ТОЧНИХ ФАКТІВ ПРО НАРКОТИКИ, ЯКІ ВАШІ ДРУЗІ МОЖУТЬ НЕ ЗНАТИ!

Більша частина інформації, яку отримує людина про наркотики - неправда. Про неї дізнаються від продавців наркотиків, або людей, які самі їх приймають. Також і продавці наркотиків завжди дають неправдиву інформацію про них. Люди, які вживають наркотики, часто думають, що вони нешкідливі. Та одного разу вони починають розуміти, що помилялися, але вже запізно. Як правило, щоб скласти свою власну думку про наркотики, необхідно знати, як вони впливають.

Учні 8а класу, під час години спілкування із соціальним педагогом закладу Солощенко Наталею, з'ясовували правду про наркотики. Діти пройшли тест про наркотики "Правда чи вигадка?", завдяки якому отримали правдиву інформацію про вплив наркотичних речовин на організм людини. Дякую антинаркотичному реабілітаційному центру "Нарконон" за надані матеріали

08.12.2021

Невидимі рани: чому психологічне насильство для дітей теж небезпечне

Що таке психологічне насильство над дітьми?

Це форма насильства, за якої модель поведінки значимого дорослого, мами, батька або опікуна, заподіює дитині психологічну травму, серйозно перешкоджаючи її ментальному, емоційному, психологічному та соціальному розвитку.

Часто це травма, яка передається через покоління, – батьки принижують і ображають дітей, бо самі зазнавали емоційного насильства в дитинстві.

Деякі батьки завдають дітям невидимі рани через нездатність подолати стреси дорослого життя, відсутність навичок батьківства або необхідних для нього ресурсів, соціальну ізоляцію і, врешті-решт, нереалістичні очікування щодо своїх синів чи дочок.

Взаємозв’язок психологічного насильства та отриманої травми

Говорити про існування емоційного насильства в родині можна, коли дитину змушують почувати себе нікчемою, нелюбимим, одиноким або наляканим.

Як правило, ефект від випадків жорстокого поводження з часом накопичується і призводить до тривалого негативного впливу на розвиток та психологічне благополуччя дитини. Однак серйозної шкоди може завдати і окремий інцидент.

Серед прикладів психологічних нападів на дитину можна назвати приниження, образи, гіперкритику, навішування ярликів, знецінення, неприйняття, ворожість, знущання, крики, загрозу насильства (навіть без самого насильства), відмову від підтримуючої і керівної ролі батьків.

Крім цих явних ознак психологічного насильства, є ще й неочевидні: холодність, відстороненість, ігнорування.

Водночас потрібно враховувати, що психологічне насильство визначається ще й рівнем отриманої травми. Далеко не все, що може травмувати дитину, об'єктивно є насильством, і далеко не все, що є насильством, може її травмувати.

Наприклад, деякі діти з огляду на свої психологічні особливості (наприклад, з аутизмом або певним типом нервової системи) можуть не сприймати відстороненість батьків як травмуючий фактор. Тому що вони і самі собою не дуже контактні. А ось на зайвий контакт такі діти можуть відреагувати як на насильство.

Прийнятне покарання

Покарання не повинні травмувати дитину, вони повинні бути повчальними.

У мене часто запитують про ставлення до популярного "поставити в куток". Це обмеження свободи дій дитини. Але якщо вона розуміє причину, чому її поставили в куток, якщо у неї достатньо стійка нервова система, то таке покарання не може вважатися насильством. Зауважу, якщо тривалість "стояння в кутку" не надмірна, звичайно.

Проте, я рекомендую батькам частіше використовувати метод встановлення обмежень, наприклад, на час гри з ґаджетами. Головне – домовлятися, вибудовувати свого роду бартерні відносини з дитиною.

Їй потрібно ясно продемонструвати, що бути слухняною вигідно. Або що хороші показники в навчанні з боку дитини – це зрозумілі і бажані бонуси з боку батьків.

Види травм

Якщо тато з мамою нехтують своїми батьківськими обов'язками, дитина не отримує належної уваги. Отже, надалі матиме наслідки поганого виховання, наприклад, проблеми соціальної адаптації.

Вона не була важкою дитиною, але через відсутність уваги розвинулися моделі поведінки, які в суспільстві вважаються неприйнятними. Наприклад, надмірна агресія, замкнутість, імпульсивність.

Є такий вид травми, як секвенційна (повторювана). Вона пов'язана з регулярним психологічним насильством. Йдеться про неодноразові образливі випади з боку батьків, відсутність теплої прив'язаності до дитини, нестачу здорової комунікації чи взагалі уникнення.

До речі, постійно і надовго віддавати дитину на піклування бабусям-дідусям або няням також прямий шлях до секвенційної психологічної травми. Адже дитині потрібен контакт саме з батьками, інакше вона просто перестане себе з ними ототожнювати. А потім батьки щиро не розуміють, чому дитина замкнута – "Я ж йому начебто нормальних нянь наймав".

Для усвідомлення серйозності впливу такого виду психологічної травми зазначу, що життя в рабстві також вважається одним із різновидів секвенційної травми.

Ще один вид насильства – батьківська непередбачуваність. Середовище для дитини має бути зрозумілим і прогнозованим.

Іноді батько може й не завдавати словесних "ударів", але сьогодні у нього один настрій, завтра – інший. І дитині незрозуміло, чи варто підходити до батька, і чим це закінчиться. Коли дитина не розуміє, за що може бути покарана, – це теж непередбачуваність, яка її травмує.

Наслідки психологічного насильства

Психологічне насильство в дитячому віці формує у дитини деструктивні моделі поведінки, які значно ускладнюють її подальший розвиток і життя.

Наприклад, покірно-поступлива модель поведінки – підкорятися там, де це непотрібно і навіть небезпечно.

Самопожертвуюча модель поведінки – жертвувати собою, повністю ігнорувати свої інтереси і потреби, щоб бути зручним як для батьків, так і для оточення. Уникаюча модель поведінки – відмова від стосунків з іншими, адже вони небезпечні!

Відсторонено-самозаспокійлива поведінка характеризується відходом у світ фантазій, читанням непропорційно великої кількості книг, навіть вживанням психотропних речовин (алкоголізм, до речі, також належить до цієї моделі поведінки).

Крім того, через насильство у дитини може сформуватися модель "Служба безпеки" – постійна готовність до удару в спину, переконаність, що світ є небезпечним місцем (як і говорили батьки).

07.12.2021

ТОП 7 порад, як підтримувати дитину, щоб убезпечити її від можливого насильства.

06.12.2021

1. Розмовляйте з дитиною

Дорослі, які постійно розмовляють з дитиною, переважно знають картину її життя – що відбувається в садочку, школі, хто є друзями, а хто ворогами.

Розмовляйте з дитиною, коли тільки маєте можливість, розпитуйте, дозволяйте багато говорити саме дитині, не розказуйте замість неї, лише запитуючи «так» чи «ні». Якщо щоденна загрузка дня не дозволяє приділяти розмовам час, особливо з дітьми старшого віку, коли графіки батьків та дітей не завжди співпадають, скористайтеся сучасними цифровими можливостями – сімейний чат, переписка в соцмережі тощо. Контролювати кожен крок дитини не варто, але знати, як проводить день дитина – обов’язок дорослих.

Постійні розмови з дитиною дозволять виявити щонайменші ризики, які можуть трапитися з дитиною і нівелювати їх на початку.

2. Довіряйте дитині

Дитина повинна знати, що дорослі їй довіряють, і що вона може довіритися дорослому. Для побудови таких відносин, демонструйте не на словах, а на прикладах, що ви вмієте берегти таємниці, що не будете здіймати скандал за кожну дрібницю, а просто вкажете, як було б зробити краще.

3. Не прикрашайте проблеми «бантиками»

Розповідайте дітям щодо складних ситуацій, які можуть з ними трапитися, прямо. Дитина має відрізняти стандартну ситуацію від критичної та точно розуміти, що з нею трапилася проблема (часом діти не розуміють, що щось відбувається не так, неправильно). Це стосується і проблеми насильства над дітьми. Не вдягайте на дитину «рожеві окуляри». Так, проблема насильства над дітьми існує в світі, в Україні, може трапитися в школі, на вулиці, у соціальній мережі. І найстрашніше, що кривдник – це не завжди незнайомець, нашкодити дитині може і людина із близького кола. Зазвичай такі люди входять в довіру і систематично «підготовлюють» дитину до своїх злодіянь. Потрібно вчасно виявляти та розповідати про проблеми дорослим. Дитина точно має розуміти, що «вона - не іграшка».

4. Кордони тіла дитини

Говоріть з дитиною також і про сексуальне насильство. З дітьми старшого віку про проблему можна говорити прямо, розповідати на прикладах, що певна історія трапилася, обговорити, чи можливо було її уникнути (ЗМІ часто висвітлюють випадки насильства над дітьми, не закривайте очі, сприймайте, як ситуації, які можна обговорити спокійно, без емоцій, з дитиною). Діти молодшого віку чітко мають володіти інформацією про кордони тіла – використовуйте правило «Тут мене не торкайся»: ніхто не має права торкатися дитини в тих місцях, що зазвичай закриті нижньою білизною і вони, в свою чергу, також не мають права торкатися інших в тих самих місцях. (звісно, мова не йде про ситуацію, коли потрібно звернутися до лікаря тощо).

5. Шантаж дитини

Розповідайте дітям і про те, що її можуть почати шантажувати. Дитина має знати, що те, що причиняє їй образу, і покривається словами «нікому не розповідай» потрібно негайно викрити – розповісти батькам, вчителям, дорослому, якому довіряють. Дитина повинна знати, що дорослий допоможе припинити шантаж та підтримує. Поясніть, що, чим далі йде замовчування проблеми, тим глибше вона ранить.

6. Насильство через екран

Відсутність інформаційної гігієни – проблема не лише нашої країни, діти схильні не вирізняти контент та, внаслідок, можуть стати жертвами насильства через екран.

Проводьте певний час в інтернеті разом, переглядайте спільно сайти покупок, качайте разом ігри, роздивляйтеся нові іграшки, із старшими – нові гаджети. 15 хвилин в інтернеті з дитиною поруч, дозволять вам нативно розповідати, що є «хороші» сторінки, а є «погані», що є злочинці, які можуть видавати себе за добродіїв. Навчіть дитину фільтрувати контент.

7. Будь-яку проблему можна вирішити

Цю фразу повторюйте дитині щодня, декілька раз на день, як мантру. Чим частіше дитина чутиме, що «будь-яку проблему можна вирішити», тим менша вірогідність того, що вона знайде в своїй голові проблему, яку вирішити не можна.

Якщо проблема вже сталася, її потрібно прийняти, щонайшвидше повідомити дорослим про її існування, знайти рішення і забути про проблему. Цей алгоритм також промовляйте дитині – так вона знатиме не лише стандартну завчену фразу, а й чіткий алгоритм дії.

Цьогоріч Офіс Ради Європи в Україні запускає глобальну кампанію «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні», що фокусуватиметься на підтримці України у посиленні її реакції на випадки сексуального насильства та експлуатації дітей, у тому числі в цифровому середовищі, на поширенні сприятливих для дітей практик з акцентом на забезпеченні прав дітей-жертв та свідків у кримінальних провадженнях, та просуванні прав дитини в цифровому середовищі.

Правила захисту дітей від насильства

На жаль, випадки насильства над дитиною – непоодинокі. За оціночними даними Ради Європи, кожна 5-та дитина страждає від сексуального насильства.

Для того, щоб захистити дітей, не достатньо згадувати про цю проблему раз у рік. Зокрема, щоб захистити дітей, потрібно вчити її правилам безпеки, говорити і пояснювати, які ситуації є потенційно небезпечними і як потрібно діяти.Дорослим не просто говорити з дитиною на тему насильства. Але це дуже важливо, щоб захистити її. Почати можна з правил, які обов’язково має знати кожна дитина.

Ніхто не може торкатися її інтимних частин тіла.

Ніхто не може примушувати дитину обіймати/цілувати іншого, не може обіймати/цілувати дитини без її згоди.Не можна йти в гості, на прогулянку, не попередивши батьків.

Якщо на вулиці хтось звернувся за допомогою – потрібно покликати дорослого.Якщо якась подія викликала в дитини почуття неспокою, тривоги або страху, про неї слід обов’язково розказати дорослому, якому довіряє дитина (мамі, тату, вчителю).

Ніхто не є винятком. Навіть якщо це родичі, друзі сім’ї чи авторитетний тренер.Бесіди батьків з дитиною щодо її безпеки і захисту від насильства потрібно розпочинати з трирічного віку. Такі розмови допомагають не лише захистити дитину, але й побудувати довірливі відносини з нею!Більше порад щодо захисту дітей від насильства можна знайти на організації

Що таке сексуальне насильство над дитиною

Що включає сексуальне насильство над дитиною? Ознаки жертви та насильника, на що звертати увагу?

01.12.2021

Щороку, за ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я, 1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цей день започатковано у 1988 році, він покликаний підвищити поінформованість щодо ВІЛ/СНІДу та привернути увагу суспільства до порушень прав і свобод людини, які мають ВІЛ-статус.

У цей день в усьому світі відбуваються різноманітні соціальні акції, спрямовані на інформування про небезпеку хвороби, шляхи її поширення, симптоми, особливості лікування.Учні 9-11 класів нашого навчального закладу взяли участь у Всеукраїнському інтернет-конкурсі "Стоп ВІЛ/СНІД" - "На Урок". Виконуючи завдання конкурсу учасники дізналися як передається ВІЛ та при яких контактах ризики заразитися зводяться до мінімального.

У завданнях згадано реальні історії ВІЛ-інфікованих. Усі імена та іншу особисту інформацію змінено!

Учасники конкурсу отримали дипломи І, ІІ та ІІІ ступенів.

Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»

Щорічно в Україні, з 25 листопада до 10 грудня включно, проводиться Міжнародна кампанія «16 днів проти насильства», яку ініціював Перший всесвітній інститут жіночого лідерства у 1991 році. Дати початку та завершення Кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати:

- 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок. Офіційно цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році.- 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом.- 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством.- 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями.- 5 грудня – Міжнародний день волонтера.- 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі.- 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією.- 10 грудня – Міжнародний день прав людини.Акція в Україні розпочинається 25 листопада в Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок, і триває до 10 грудня – Дня прав людини. Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.Куди звертатися за допомогою, якщо стали жертвою домашнього насильства- викличте поліцію за номером 102- Національна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 0 800 500 501, або 527 (безкоштовно з моб.тел.)- Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (безкоштовно з моб.тел.)- зверніться до центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді. Там фахівці нададуть психологічні консультації

- якщо у сімї є діти, які стали жертвами насильства або були його свідками, тоді слід звернутися до служби у справах дітей- отримати безкоштовну юридичну допомогу можна в Центрах безоплатної правової допомоги. Юристи можуть допомогти із розлученням та захистом майнових прав

Коментарi